Сьогодні, коли якість інформаційних технологій та їх використання дедалі більшою мірою визначають характер життя суспільства, засоби масової інформації набувають особливого значення. ЗМІ, як важлива складова масової комунікації суспільства, виконують різні соціально-політичні ролі.
Вже в доісторичні часи людина сама виступала як засіб комунікації: різні відомості поширювали шамани, провісники, оракули, а засобом консервації її був наскальний живопис, пергамент, глиняні дощечки.
На сьогодні більшість дослідників єдині в думці, що появу преси слід віднести до V ст. до н. е., коли в Римі виходили перші газети, які лише за часів Юлія Цезаря (60 р. до н.е.) почали нагадувати сучасні. Найбільш відомим є щоденний бюлетень «Acta diurna» («Події дня»). Разом з тим є відомості, що доісторичні видання були і в Азії (наприклад, в Китаї у VIII столітті нашої ери виходила «Диба» — «Придворна газета», «Кібелчжі» — «хронікальна газета», а в Японії на глиняних дошках збереглася «Іоміурі каварабан» — «Читати і передавати»), що є, по суті, прагазетними явищами.
У середньовіччі значного поширення набули так звані «летючі листки» (серед них — реляції, ревю, куранти та інш.), які мали яскраво виражений інформаційно-прикладний характер. Винахід в 1440 p. І.Гуттенбергом процесу друку за допомогою рухомих літер сприяв розвитку преси і журналістики. Батьківщиною преси як соціального інституту можна вважати територію Західної Європи. Першою газетою у власному розумінні цього слова прийнято вважати бельгійську «Niewe Tydingen» («Всі новини»), яка стала виходити в Антверпені приблизно з 1605 року в друкарні Авраама Вергевена. 3 11 березня 1702 р. в Англії, в Лондоні почали видавати першу щоденну газету «Daily Courant» («Щоденний вісник»).
У стародавні часи форми мови реалізовувалися в літописах, хроніках, життєписах, історіях, подорожах, у різноманітних епістолярних формах — від особистого листа до офіційних послань, від повчань і наказів до рескриптів, прокламацій. А після виникнення друкованої журналістики почала формуватися система журналістських жанрів. Серед початкових можна назвати інформацію-хроніку, репортаж, памфлети. Далі почали з’являтися й інші газетно-журнальні жанри.
Однією з відмінних особливостей життя в сучасному суспільстві є гігантський розвиток засобів масової інформації (ЗМІ): газет, журналів, телебачення, радіо. Поставлені сучасними науково-технічними розробками на якісно новий рівень і об'єднані засобами зв'язку у світові інформаційно-комунікаційні мережі, вони надають надзвичайно сильний вплив на величезні маси людей.
Сьогодні одним з основних елементів успішної діяльності бібліотеки є зв'язок із засобами масової інформації, які допомагають більш широко популяризувати діяльність бібліотеки та сприяти її іміджу.
Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.