2024 рік:

19 лютого 2024 року на абонементі Центральної бібліотеки ім.І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району пройшла година спілкування «Рідна мова, поетична і пісенна».

Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини. Вона не просто засіб спілкування, а історія традицій та звичаїв народу, народної творчості. Мова – душа народу.
Говорили про нашу рідну українську мову, про культуру слова, історію української мови. Як звучить сучасна українська мова.
Інформація, що прозвучала на заході, зацікавила читачів та заохотила до читання українською мовою.
«Рідна мова моя, поетична, пісенна,
Пелюсткова і ніжна, як спів солов’я.
Як народу душа: щира, добра, натхненна,
Ти найкраща у світі, бо рідна, моя!»
Надія Красоткіна.

/Files/images/z_2020_tsb/Рідна мова1.jpg /Files/images/z_2020_tsb/Рідна мова2.jpg


/Files/images/z_2020_tsb/Лунає українська пісня.jpg

Центральна бібліотека ім.І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова представляє проєкт «Лунає українська пісня». Цей випуск присвячено двом українським танго «Гуцулка Ксеня», яке сьогодні стало одним з символів російсько-української війни та танго «Червоні маки». Ці танго об’єднує співавторство українського композитора Ярослава Барнича та українського композитора, автора віршів Романа Савицького.

Танго «Гуцулка Ксеня» та «Червоні маки» лунають у виконанні українського співака, лауреата міжнародних конкурсів Сергія Володимировича Пепенко у Центральній бібліотеці ім. І.Я.Франка.
Пісня – це зброя, яку не підірвати та знищити. Пісня – символ стійкості українського народу, засіб спротиву. Саме пісня підіймає бойовий дух українців у боротьбі за свободу від окупантів!
Подивитися та послухати випуск можна за посиланням:
wym-1708436346271


/Files/images/z_2020_tsb/Пам\'ятай.jpg

Центральна бібліотека ім.І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району м.Харкова представляє проєкт «Пам’ятай…». Тема випуску «Яготинська історія знайомства Тараса Шевченка та княжни Варвари Рєпніної. Частина четверта. Заключна.»

27 листопада 1843 р. Тарас Шевченко прочитав у Яготинській вітальні свою нову поему «Тризна», яку присвятив княжні Варварі Рєпніній.
Наступного дня, 28 листопада, княжна закінчила переписувати свій твір «Дівчинка». Вона над ним працювала приблизно тоді ж, коли Шевченко писав «Тризну». Княжна присвятила «Дівчинку» Шевченкові.
Суперечливі та водночас довірливі відносини між ними надихнули Тараса Шевченка та Варвару Рєпніну на творчу діяльність, це є ознакою дружби, що створює чудові мистецькі проєкти.
Під час заслання, у 1850 році Тарас Шевченко писав у листі до княжни: «Всі дні мого перебування колись-то в Яготині є і будуть для мене рядом чудових спогадів.»
Княжна Варвара Рєпніна пережила Тараса Шевченка на 30 років та усе своє життя залишалася вірним другом Кобзаря.
Ця історія вчить нас тому, що маємо підтримувати наших молодих талановитих митців за будь яких обставин.
Пам’ятаймо це, бо серцевиною кожної нації є саме національна пам’ять.
Випуск проєкту «Пам’ятай…» можна подивитися за посиланням:
wym-1708433462546


/Files/images/z_2020_tsb/Пам\'ятай.jpg

Центральна бібліотека ім.І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району м.Харкова представляє проєкт «Пам’ятай…». Тема випуску «Яготинська історія знайомства Тараса Шевченка та княжни Варвари Рєпніної. Частина третя. За рядками листів.»

У 1844 році з’явився лист-сповідь княжни Варвари Рєпніної Шарлю Ейнару про перебування у Яготині Т.Г.Шевченка. Завдяки цьому листу, у випуску ви дізнаєтесь як «склалися суперечливі стосунки поета і княжни: в них бували періоди ідилічно спокійні і часи осяянь і, навпаки, непорозуміння, навіть непорозумінь, хвилини бурхливих злетів бентежної душі княжни і дні рівного дружнього спілкування…»,- Петро Жур «Літо перше».
Поетичний дар Тараса Шевченка причарував княжну, а також його неперевершений талант читця.
Пам’ятаймо це, бо серцевиною кожної нації є саме національна пам’ять.
Випуск проєкту «Пам’ятай…» можна подивитися за посиланнями:

wym-1708429475569


/Files/images/z_2020_tsb/Лунає українська пісня.jpg

Центральна бібліотека ім. І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова представляє проєкт «Лунає українська пісня». «Їхав, їхав козак містом» – українська козацька народна пісня. Виникла в козацькому середовищі в XVI – XVII ст., виконується у темпі маршу.

Окремі дослідники відзначають можливість того, що пісня була написана козаком харківського полку, приблизно у 1710 році.
Пісня «Їхав, їхав козак містом» є важливою частиною української культури. Ця пісня надихала та надихає українців на боротьбу за свободу і незалежність!
«Народна пісня – духовне обличчя нації», - Адам Міцкевич.
Подивитися випуск проєкту можна за посиланням:
wym-1708346239138


/Files/images/z_2020_tsb/Пам\'ятай.jpg

Центральна бібліотека ім.І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова представляє проєкт «Пам’ятай…». Перший випуск 2024 року присвячується національному Герою України, символу національного опору українців Степану Андрійовичу Бандері (до 115-річчя від дня народження).

«Ніколи не виживе той народ, який сприймає трактування своєї історії очима сусіда»,- вважав німецький філософ Фрідріх Ніцше. Ніхто не має права нав’язувати нам, українцям, розуміння того, кого вважати національним Героєм України.
Історик Юрій Юзич наводить одну з кращих оцінок Бандери – провідника, сформульовану західноєвропейським журналістом Артуром Фурманом: «Бандера був Україною. І так довго, як довго існують українці - в Україні, на чужині, на засланнях, у підпіллі, в концентраційних таборах, у лавах УПА, - так довго житиме Бандера. Такої людини, як Бандера, не можна знищити – на свій час і свій народ він наклав нестерту печать, і знак цієї печаті ми мусимо передати тим, що прийдуть після нас. Бандера є не тільки національним героєм, Бандера є живою ідеєю свободи українського народу».
Пам’ятаймо це, бо серцевиною кожної нації є саме національна пам’ять.
Випуск проєкту «Пам’ятай…» можна подивитися за посиланнями:
wym-1708514459348
wym-1708514555750


2023 рік:

/Files/images/z_2020_tsb/Лунає українська пісня.jpg

У рамках проєкту «Лунає українська пісня» Центральна бібліотека ім. І.Я. Франка ЦБС Новобаварського района м. Харкова представляє відео-захід «Історія та сьогодення пісні «Ніч яка місячна, зоряна, ясная».

Сьогодні ця пісня має світову славу!
«Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава», - Олександр Довженко.
Посилання на відео:

wym-1708344430485

/Files/images/z_2020_tsb/Пам\'ятай.jpg

Центральна бібліотека ім.І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району м.Харкова представляє проєкт «Пам’ятай…». З цього випуску ви дізнаєтесь історію спалення москви 3 червня 1571 року кримським ханом Девлетом I Гераєм. У цей день Кримське ханство здобуло свою найгучнішу перемогу над московітами та поставило московське князівство на межу повного краху.

«Сьогодні об’єднує українців і кримських татар в одну політичну націю рідна українська земля. Тут два народи сформувалися і тут ми є господарі», - стверджує Акім Алімов.
У своїй статті «Спалена у цей день москва – натяк для «бункерного діда» історик Антон Печерський зазначає: «Спустошення московії 1571 року було жахливим і надовго закарбувалось у народній пам’яті. Невтішна доля столиці московського царства добре засвідчила, що агресивна зовнішня політика завжди обертається проти самого нападника…».
«Грозячи небу кулаком і заявляючи, що можемо повторити, слід бути дуже обережними, чи мало що доведеться повторювати», - наголошує історік Сергій Громенко.
Пам’ятаймо це, бо серцевиною кожної нації є саме національна пам’ять.
Випуск проєкту «Пам’ятай…» можна подивитися за посиланням:
wym-1708342373365


/Files/images/z_2020_tsb/Лунає українська пісня.jpg
Центральна бібліотека ім. І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова представляє проєкт «Лунає українська пісня». «Їхав, їхав козак містом» – українська козацька народна пісня. Виникла в козацькому середовищі в XVI – XVII ст., виконується у темпі маршу.

Окремі дослідники відзначають можливість того, що пісня була написана козаком харківського полку, приблизно у 1710 році.
Пісня «Їхав, їхав козак містом» є важливою частиною української культури. Ця пісня надихала та надихає українців на боротьбу за свободу і незалежність!
«Народна пісня – духовне обличчя нації», - Адам Міцкевич.
Подивитися випуск проєкту можна за посиланням:
wym-1708345469315



Центральна бібліотека ім.І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова представляє проєкт «Пам’ятай…». Перший випуск 2024 року присвячується національному Герою України, символу національного опору українців Степану Андрійовичу Бандері (до 115-річчя від дня народження).

«Ніколи не виживе той народ, який сприймає трактування своєї історії очима сусіда»,- вважав німецький філософ Фрідріх Ніцше. Ніхто не має права нав’язувати нам, українцям, розуміння того, кого вважати національним Героєм України.
Історик Юрій Юзич наводить одну з кращих оцінок Бандери – провідника, сформульовану західноєвропейським журналістом Артуром Фурманом: «Бандера був Україною. І так довго, як довго існують українці - в Україні, на чужині, на засланнях, у підпіллі, в концентраційних таборах, у лавах УПА, - так довго житиме Бандера. Такої людини, як Бандера, не можна знищити – на свій час і свій народ він наклав нестерту печать, і знак цієї печаті ми мусимо передати тим, що прийдуть після нас. Бандера є не тільки національним героєм, Бандера є живою ідеєю свободи українського народу».
Пам’ятаймо це, бо серцевиною кожної нації є саме національна пам’ять.
Випуск проєкту «Пам’ятай…» можна подивитися за посиланнями:

https://youtu.be/LfaG-u06Gzw

https://www.facebook.com/bibliotekafranka/videos/727978819430659

2023 рік:

/Files/images/z_2020_tsb/Пам\'ятай.jpg
Центральна бібліотека ім.І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова представляє проєкт «Пам’ятай…». Тема випуску "Яготинська історія знайомства Тараса Шевченка та княжни Варвари Рєпніної. Частина друга."

У цьому випуску розповідається про оточення Тараса Шевченка у Яготині. З якими людьми поет спілкувався, як вони на нього впливали, як він на них впливав, чого їх навчив.
Читаючи свої вірші яготинській громаді кожен вечір, Тарас Шевченко мимоволі збудив любов до рідного слова серед українського панства.
Особлива увага у випуску приділяється видатній особистості, душі яготинського дому Рєпніних, княжнє Варварі Миколаївні Рєпніній.
Пам'ятаймо це, бо серцевиною кожної нації є саме національна пам'ять.
Переглянути випуск «Пам’ятай…» можна за посиланням:

wym-1708337268356


/Files/images/z_2020_tsb/Хвильовий1.jpg

Центральна бібліотека ім.І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району м.Харкова приєднується до Національного Тижня Читання 2023, який проводить Український інститут книги та підготувала відео-огляд повного видання у п’яти томах Миколи Хвильового, видавництва «Смолоскип», упорядкування, редакції і примітки Ростислава Мельникова.

А також уривок з новели Миколи Хвильового «Редактор Карк», яка увійшла у другий том видання.
Таким чином, ми хочемо розповісти вам про важливі для нас книжки та вшанувати Миколу Хвильового.
Постать Миколи Хвильового є центральною у проведені цьогорічного тижня читання (до 130-річчя письменника). Запрошуємо вас познайомитися ближче зі всесвітом творчості Миколи Хвильового.
Переглянути відео-огляд можна за посиланням:
wym-1708338078125


/Files/images/z_2020_tsb/Пам\'ятай.jpg

Центральна бібліотека ім.І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова представляє проєкт «Пам’ятай…». Тема випуску "Яготинська історія знайомства Тараса Шевченка та княжни Варвари Рєпніної. Частина перша."

В житті Варвари Миколаївни Рєпніної знайомство з Шевченком відіграло велику роль, як і в житті Тараса Шевченка дружба з нею.
Пам'ятаймо це, бо серцевиною кожної нації є саме національна пам'ять.
Переглянути випуск «Пам’ятай…» можна за посиланням:

wym-1708337046262


/Files/images/z_2020_tsb/Пам\'ятай.jpg

Центральна бібліотека ім.І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова представляє проєкт «Пам’ятай…». Цей випуск присвячений найпотужнішому повстанню гайдамаків проти польської шляхти – Коліївщині.

"Кожне нове покоління вірить, що може змінити світ. Тому дух Коліївщини вітатиме над Україною завжди. А особливо тоді, коли новітні магнати і окупанти, забувши уроки історії, знову хотітимуть впрягти в ярмо вільний козацький народ", - Євген Букет.
Пам'ятаймо це, бо серцевиною кожної нації є саме національна пам'ять.
Переглянути цей випуск можна за посиланням:

wym-1708336342907


/Files/images/z_2020_tsb/Лунає українська пісня.jpg

Центральна бібліотека ім. І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова презентує черговий випуск проєкту "Лунає українська пісня". Випуск присвячений народній українській пісні "Ой на горі та женці жнуть".

Пісня належить до козацьких історичних пісень. Виникла, ймовірно, у другій половині XVII століття. З часом пісня не втратила зв'язку з сьогоденням та своєї актуальності для українського народу.
Пісня "Ой на горі та женці жнуть" була використана Євгеном Адамцевичем при написані "Запорозького маршу" та оркестрою ЗПО ЗСУ у "Козацькому марші".
Переглянути випуск проєкту «Лунає українська пісня» можна за посиланням:
wym-1708334199138



/Files/images/z_2020_tsb/Світ України через книгу.JPG

Центральна бібліотека ім.І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова представляє проєкт «Світ України через книгу».

Випуск присвячений українському живописцю, графіку і педагогу магічного таланту Віктору Миколайовичу Гонтаріву. Книгу про нього нашій бібліотеці подарувало товариство «Майстер книг».
Доктор мистецтвознавства Лариса Савицька зазначила, що харків’яни мають певний обов’язок перед цим художником: «Віктор Гонтарєв підняв статус пейзажу Слобожанського краю, ландшафту Слобожанського краю. Він фактично вивів Слобожанщину на рівні бренду у мистецтві…».
У полотнах художника немає яскравих кольорів, але присутній глибокий підтекст, кажуть ті, хто знав художника особисто. У своїх роботах завжди підкреслював любов до України.
Переглянути випуск проєкта «Світ України через книгу» можна за посиланням:
wym-1708089836201


/Files/images/z_2020_tsb/Лунає українська пісня.jpg

Центральна бібліотека ім.І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова активно працює і проводить віртуальні заходи для своїх читачів. До вашої уваги проєкт "Лунає українська пісня". Цього разу до проєкту долучився співак, лауреат міжнародних конкурсів Сергій Володимирович Пепенко.

Лунали українські пісні на музику Ігоря Поклада "Кохана" та "Скрипка грає", а також відбулася прем'єра пісні "Заметіль" на слова Неоніли Стефарук, музика Остапа Гавриша.
Дякуємо Сергію Володимировичу за участь у проєкті "Лунає українська пісня"!
Поки народ співає нація живе!
Подивитися випуск та послухати чудові українські пісні можна за посиланням:

wym-1708085326435


/Files/images/z_2020_tsb/Пам\'ятай.jpg
Центральна бібліотека ім.І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова представляє проєкт «Пам’ятай…». Який виходить у першій та останній понеділок місяця. Цей випуск присвячений видатному українському хореографу, артисту, режисеру, етнографу та педагогу Василю Кириловичу Авраменко. Який відкрив Україну світові за допомогою народного танцю.

Український народний танець – найдавніший вияв духовного життя наших предків, найстаріша жива вітка давньої народної культури. Танець відповідає характеру й духу того народу, де він зародився, віддзеркалює традиції, він є яскравим вираженням менталітету кожного народу і ідентифікує націю.
«Він був представником тієї не вельми численної когорти митців, які усвідомлювали значення своєї справи не розумом, а радше серцем, не досвідом, а наче надчутливою інтуїцією», - пише Сергій Осока. Василь Кирилович Авраменко вважав, що «Український танок – не пустощі, він основний вияв нашої культури, це – національна зброя!».

Переглянути випуск проєкта «Пам’ятай...» можна за посиланням:

wym-1708084862522


/Files/images/z_2020_tsb/Бровко (сертифікат).jpg

Бібліотекар 1 категорії Центральної бібліотеки ім.І.Я.Франка Бровко Олена Леонідівна взяла участь у конкурсі літкастів Круте ЗНО 2023. Конкурс проводився на платформі літкастів LitCom та Київською Малою академією учнівської молоді.

Бровко О.Л. представила на конкурс літкаст «Іван Петрович Котляревський – фундатор українства» у номінації «Фундатори», у категорії від 18 років. За оцінками журі посіла 8 місце серед 44-х учасників номінації, за оцінками слухачів 20 місце, у підсумковому рейтингу 15 місце. Отримала безцінний досвід та вдячність від організаторів конкурсу, а також прихильні відгуки слухачів на платформі LitCom.
Послухати літкаст «Іван Петрович Котляревський – фундатор українства» можна за посиланням:

wym-1708082647579


/Files/images/z_2020_tsb/маклена граса.jpg

Центральна бібліотека ім. І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова підготувала для свої читачів віртуальний захід «Маклена Граса» - остання відома публіці п’єса Миколи Куліша».

90 років тому, 24 вересня 1933 року відбулася прем'єра останньої п'єси Миколи Куліша «Маклена Граса». У Харкові, у театрі «Березіль». Поставив п'єсу Лесь Курбас.
«Остання Кулішева п'єса це визнання принципової неподоланності зла й несправедливого світоустрою. Але попри це драматург стверджує необхідність безрозсудного, сізіфівського бунту... Такий бунт надає життю ціни», - Віра Агеєва «Екзистеційні мотиви у драматургії Куліша».
Подивитися та послухати розповідь про «Маклену Грасу» Миколи Куліша можна за посиланням:

wym-1708080992233

Центральна бібліотека ім.І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району м.Харкова приєднується до Національного Тижня Читання 2023, який проводить Український інститут книги та підготувала відео-огляд повного видання у п’яти томах Миколи Хвильового, видавництва «Смолоскип», упорядкування, редакції і примітки Ростислава Мельникова.

А також уривок з новели Миколи Хвильового «Редактор Карк», яка увійшла у другий том видання.
Таким чином, ми хочемо розповісти вам про важливі для нас книжки та вшанувати Миколу Хвильового.
Постать Миколи Хвильового є центральною у проведені цьогорічного тижня читання (до 130-річчя письменника).
Запрошуємо вас познайомитися ближче зі всесвітом творчості Миколи Хвильового.
Переглянути відео-огляд можна за посиланням:

https://www.facebook.com/bibliotekafranka/videos/588382933428735/


17 серпня 2023 року у Центральній бібліотеці ім. І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках проєкту «Патріотичний кінозал», відбувся показ кінострічка «Чорний ворон».

«Чорний ворон» - повнометражний художній фільм за романом відомого українського письменника Василя Шкляра. Історичний роман "Чорний ворон. Залишинець" став бестселером для мільйонів українців. В романі на основі історичних документів, зокрема, з розсекречених архівів КДБ, відтворена боротьба українських повстанців на Чигиринщині. Це історія про одну з найдраматичніших і найбільш замовчуваних сторінок української історії - запеклу боротьбу українських повстанців у 1920-х роках проти окупаційної комуністичної влади у Холодному Ярі. Відстоюювали незалежну Україну холодноярівці під гаслом «Воля України - або смерть».

/Files/images/tsb/Чорний ворон1.jpg /Files/images/tsb/Чорний ворон2.jpg


16 серпня 2023 року у Центральній бібліотеці ім. І.Я.Франка ЦБС Новобаврського района м. Харкова відбувся тематичний вечір «Державним моїм ідеалом була самостійна Україна»: до 155-річчя від дня народження Людмили Старицької-Черняхівської.

Людмила Старицька-Черняхівська – одна з найголовніших постатей нашого національного відродження кінця XIX – початку XX століть. Надзвичайно багатогранна особистість – адже і письменниця, і публіцист, і критик, і організатор кінематографічної справи, і громадсько-політичний діяч, і навіть сестра милосердя. Людмила Старицька – Черняхівська все своє свідоме життя не припиняла боротьби за незалежність України. Вона створила основу для подальшого розвитку державності України.

/Files/images/tsb/старицька-черн.1.jpg /Files/images/tsb/старицька-черн.2.jpg


10 серпня 2023 року у Центральній бібліотеці ім.І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках проєкту «Патріотичний кінозал», відбувся показ кінострічки «Поводир» (2013р.).

Кінострічка «Поводир, або Квіти мають очі» - український історичний драматичний фільм режисера і сценариста Олеся Саніна, в основу сюжету якого покладено мандри радянською Україною американського хлопчика та українського сліпого музики. Події фільму відбуваються у 1932-1933-х роках в УСРР у часи індустріалізації, колективізації та напередодні й під час Голодомору й репресій представників Розстріляного відродження. До участі у кінопроцесі було запрошено біля півсотні незрячих людей. Окрім незрячих акторів, у кінофільмі знімалися справжні лірники та кобзарі зі Львова, Сумщини та Луцька. Під час прокату в Україні відбувалися спеціальні покази фільму з тифлокоментуванням для незрячих людей. Гасло фільму «Заплющ очі - дивись серцем».

/Files/images/tsb/Поводир1.jpg /Files/images/tsb/Поводир3.jpg


9 серпня 2023 року у Центральній бібліотеці ім. І.Я.Франка ЦБС Новобоварського району м. Харкова пройшла Творча зустріч з українською письменницею, харків’янкою та волонтером Людмилою Охріменко.

Письменниця розповіла про свій творчий путь, який тісно пов’язаний з волонтерскою діяльністю. Презентувала три свої книги: «Волонтерські історії», «Пригоди мухи в окропі на окупованій території» та роман «Оскар», визнаний найкращим твором на воєнну тематику за версією міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». Справжні книги про справжніх людей. Усі історії основані на реальних подіях, герої книг справжні люди, герої нашої сучасності. Зустріч пройшла жваво та цікаво, наприкінці письменниця відверто відповіла на усі запитання. Бібліотека отримала у подарунок книгу Людмили Охріменко «Пригоди мухи на окупованій території».

/Files/images/tsb/Охріменко1.jpg /Files/images/tsb/Охріменко2.jpg


3 серпня 2023 року у Центральній бібліотеці ім.І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках проєкту «Патріотичний кінозал», відбувся показ документальної кінострічки «Андрей Шептицький: актуальне» (2020р.).

Митрополит Андрей Шептицький мав широке бачення розвитку всієї України, розумів, що треба для того, щоб український народ був міцним та самобутнім. «Один з найголовніших уроків від Шептицького, який він дав українцям, - завжди залишатися українцями. Розмовляти українською мовою. Бо без української мови немає української нації».

/Files/images/tsb/Шептицький1.jpg /Files/images/tsb/Шептицький2.jpg


27 липня 2023 року до Дня Української Державності в Центральній бібліотеці ім. І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках проєкту «Патріотичний кінозал», відбувся показ українського художнього фільму-драми кінорежисера Олеся Янчука «Атентат. Осіннє вбивство в Мюнхені».

Навіть після завершення Другої світової війни український націоналістичний рух в самій Україні й в еміграції далі веде запеклу боротьбу за свободу проти московських колонізаторів. Фільм висвітлює одну з таємниць радянської доби, що найбільш суворо охоронялася - післявоєнну збройну боротьбу Української Повстанської Армії та підступне вбивство агентом КДБ 15 жовтня 1959 року видатного Провідника українського націоналістичного руху Степана Бандери. Фільм охоплює період від 1947 року, коли рейдові загони УПА з боями проривались за кордон, і до осені 1959-го. Стрічка описує подробиці замаху, що готувався, на лідера українського націоналістичного руху і долі найяскравіших націоналістичних прихильників.

/Files/images/tsb/Атентат1.jpg /Files/images/tsb/Атентат2.jpg


26 липня 2023 року до Дня Української Державності в Центральній бібліотеці ім. І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках проєкту «НАЦІОНАЛЬНІ ГЕРОЇ УКРАЇНИ», відбувся тематичний вечір Роман Шухевич.

Роман Шухевич – одна з найвидатніших постатей національно-визвольного руху 30-50-х років, символ героїчної боротьби за незалежність та свободу України. «Доля поставила перед Шухевичем і тисячами інших вибір: жити рабом або боротися за свободу до останнього подиху. Вони обрали друге й повністю присвятили себе служінню ідеї Української Державності"… Протягом 25 років Роман Шухевич був учасником і співорганізатором боротьби проти всіх окупантів України. На традиціях цієї боротьби виросло не одне покоління борців за Українську Державність. «Українці мусять безкомпромісно боротися... Свободи ніхто не подарує», - вважав Національний Герой України Роман Осипович Шухевич.

/Files/images/tsb/шухевич.jpg /Files/images/tsb/шухевич2.jpg


25 липня 2023 року в Територіальному центрі по наданню соціальних послуг по Новабаварському району м.Харкова працівники Центральної бібліотеки ім.І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району провели музичний вечір «Американська співачка з українським сердцем»: до 70-річчя від дня народження Квітки Цісик.

Найдорожча у США виконавиця рекламних роликів, володарка премії «Оскар», записала два альбоми українських пісень «Пісні з України» та «Два кольори». Донька українських емігрантів в Америці любила Україну всією душею. У своєму інтерв’ю Квітка Цісик говорила: «Я є в Америці, але українка… Всі ми тут, поза Україною, маємо надію, що колись можна буде туди поїхати, коли Україна буде вільна і сильна».

/Files/images/tsb/Цісик1.jpg /Files/images/tsb/Цісик2.jpg


20 липня 2023 року у Центральній бібліотеці ім.І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району м.Харкова, у рамках проєкту «Патріотичний кінозал», відбувся показ фільму представника української діаспори Василя Авраменка «Наталка-Полтавка» та кіно-опера «Наталка-Полтавка» Івана Кавалерідзе.

Український емігрант США Василь Кирилович Авраменко у 1936 році почав знімати свою версію "Наталки Полтавки". У темні часи радянської окупації України, коли знищення представників так званої «фольклорної» хвилі українського мистецтва досягло апогею, саме кінострічки Василя Авраменка на українську тематику певним чином підштовхнули аналогічний творчий процес у тогочасній Радянській Україні. У рекордний термін на замовлення партії, яка прагнула виступити монополістом української класичної оперної спадщини, геніальний режисер, фундатор українського історичного кіно, Іван Петрович Кавалерідзе, знімає свою версію "Наталки Полтавки" (1936). В історію кіномистецтва ця подія увійшла як «кінодуель». Насправді в цій кінодуелі здобула перемогу саме Україна. В цей час були закладені підвалини співпраці української діаспори й українців в Україні.

/Files/images/tsb/наталка1.jpg /Files/images/tsb/наталка2.jpg


19 липня 2023 року у Центральній бібліотеці ім.І.Я.Франка ЦБС Новобоварського району м. Харкова відбулася чергова зустріч на проєкті "Українська книга лікує душу", присвячена опері-п'єсі на дві дії "Наталка Полтавка" Івана Котляревського.

"Наталка Полтавка" - це і про нас з вами і про наше сьогодення. Успіх Наталки Полтавки І.Карпенко-Карий пояснював надзвичайною простотою побудови, правдою змальованих характерів, а найголовніше тим, що вона переткана любов'ю, яка з сердця Котляревського перейшла в його п'єсу. У "Наталці Полтавці" неминуче перемагає добро, з його зарядом неймовірної сили - любов'ю! Любов'ю до України!". На заході відвідувачи дізналися багато нового, а головне, знайомлячись з творами української літератури, ми лікуємо наші душі любов'ю до України!

/Files/images/tsb/котл. нат.1.jpg /Files/images/tsb/котл. нат.2.jpg


13 липня 2023 року у Центральній бібліотеці ім.І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району м.Харкова, у рамках проєкту «Патріотичний кінозал» відбувся показ кінострічки «Кіборги».

Битва за Донецький аеропорт, яка тривала 242 дні з 26 травня 2014 року до 21 січня 2015 року, одна з найвідоміших віх війни на Донбасі. Бої за Донецький аеропорт стали символом незламності та бойового духу українського війська, а захисники терміналів за стійкість, безстрашність та непереможність прозвали «кіборгами». Оборонці Донецького аеропорту зруйнували міф про те, що Україна не здатна захищатися.

/Files/images/tsb/кіборги1.jpg /Files/images/tsb/кіборги2.jpg


6 липня 2023 року у Центральній бібліотеці ім. І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, у рамках проєкту «Патріотичний кінозал» відбувся показ кінострічки «Рубіж».

Документальний фільм «Рубіж. Грубешівська операція» розповідає про визвольну боротьбу українських повстанців з УПА та польських партизанів з АК (Армія Крайова) під час та після Другої світової війни. Наявність спільного ворога – комуністичного тоталітарного режиму, змусила українських та польських підпільників забути минулу ворожнечу, відкласти питання, які могли їх розділяти в майбутньому. Українські та польські партизани провели успішну акцію на місто Грубешів - твердиню комуністичного режиму в цьому регіоні. Нині Польща надає Україні неоціненну допомогу у війні з Росією. Польська держава приймає українських біженців, а натомість надсилає нам танки, ліки, харчі, спорядження, пальне. Ніколи ще в історії стосунки наших народів не були такими теплими. Але ми співпрацюємо в боротьбі проти імперіалістичної москви вже далеко не вперше. Грубешівська операція - один з яскравих епізодів нашого бойового братства.

/Files/images/tsb/Рубіж1.jpg /Files/images/tsb/Рубіж2.jpg


29 червня 2023 року у Центральній бібліотеці ім.І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках проєкту «Патріотичний кінозал», відбувся показ кінострічки геніального режисера Олександра Довженка «Арсенал».

Фільм присвячений січневому повстанню 1918 року на заводі «Арсенал» у Києві. Мирно і без збройного втручання росії, більшовики не могли прийти до влади в Україні. Заколот проти української влади почався з більшовицького повстання проти Центральної Ради на заводі «Арсенал». Повстання було придушено, втоплено в крові. В результаті повстання робітників заводу «Арсенал» і дій російських більшовицьких військ у Києві була встановлена влада рад в Україні. Повстання відіграло вирішальну роль у відновленні більшовицької влади в Україні, тому у радянських комуністів «Арсенал» вважався символом їхнього панування в Україні. По цьому фільму можна вивчати історію, тому що він правдиво й об’єктивно знятий самим учасником тих подій. У 1918 році 23-річний Олександр Довженко служив добровольцем в армії УНР і брав участь у штурмі заводу «Арсенал». Режисер доносить до глядача помилки, які були здійснені тими, хто стояв на чолі боротьби за незалежність України. Через які на довгі 70 років Україна знову втратила незалежність і стала колонією вже радянської росії. Це фільм-заповіт наступним поколінням українців. Потрібно враховувати помилки історії й не допустити їх повторення.

/Files/images/tsb/Арсенал1.jpg /Files/images/tsb/Арсенал2.jpg


29 червня 2023 року в Територіальному центрі по наданню соціальних послуг по Новабаварському району м.Харкова працівники Центральної бібліотеки ім.І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова провели презентацію книги «Українки в історії».

На великому архівному матеріалі та маловідомих джерелах відвідувачі познайомилися з життєвим шляхом видатних жінок України від часів Київської Русі до наших днів. Це жінки - патріотки із знатних родин, меценатки, вчені, літераторки, мисткині, громадські та політичні діячки, учасниці боротьби за незалежність України.

/Files/images/tsb/українки1.jpg /Files/images/tsb/українки2.jpg


28 червня 2023 року у Центральній бібліотеці ім.І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова відбулася перша зустріч у рамках проєкту «Національні Герої України» - «Ніл Хасевич».

Ніхто не має права нав'язувати нам, українцям, розуміння того, кого вважати національним Героєм України. Це право лише українського народу й визначення нашої багатовікової історії. Національні герої України – борці за незалежність й суверенітет нашої держави. Ніл Антонович Хасевич - всесвітньо відомий український художник-графік, який створив візуальний образ УПА, найлегендарніша та найцікавіша особистість УПА після Степана Бандери та Романа Шухевича. Він належить до тих бійців за незалежність України, які заклали підвалини сучасної визвольної боротьби українців проти росії. Людина неймовірного таланту, він міг бути успішним художником і жити богемним життям, виставляючись у закордонних салонах, натомість став митцем-повстанцем, обравши криївку з примітивним друкацьким верстатом. Творчість Ніла Хасевича – унікальне явище не тільки в мистецтві підпільної боротьби, але також і в українському мистецтві в цілому.

/Files/images/tsb/хасевич1.jpg /Files/images/tsb/хасевич2.jpg


22 червня 2023 року у Центральній бібліотеці ім.І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, у рамках проєкту «Патріотичний кінозал», відбувся перегляд документальної стрічки «Гуцулка Ксеня».

Пісня – це теж своєрідна зброя, яку не підірвати та не знищити. Пісня – символ стійкості українського народу, засіб спротиву. В піснях наша єдність і підтримка, наша тверда воля і незламність перед ворогом. Саме пісня підіймає бойовий дух українців у боротьбі за свободу й доводить до сказу окупантів. Виходить, як би нам не було тяжко, ми не можемо не співати. Українці виливають свої обурення, відчай і гнів через пісні, і війна тільки культивує таку потребу. “Гуцулка Ксеня” – легендарна українська пісня, вже майже 100 років не втрачає популярності. Сьогодні – це один з символів російсько-української війни.

/Files/images/tsb/Гуцулка Ксеня1.jpg /Files/images/tsb/Гуцулка Ксеня2.jpg


21 червня 2023 року у Центральній бібліотеці ім.І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району м.Харкова відбулася перша зустріч учасників проєкту «Українська книга лікує душу», присвячена безсмертній поемі Івана Котляревського «Енеїда».

Учасники зустрічі дізналися цікаві факти з життя Івана Петровича Котляревського; історію написання та сюжет поеми; заслухали уривки з «Енеїди»; значення поеми «Енеїда» для української літератури та українського народу. Після, було жваве обговорення, поема «Енеїда» Івана Котляревського нікого не залишила байдужим. Під час обговорення зазначили, що поема дуже актуальна і в наш час. «Енеїда» не тільки поліпшує настрій, ще підіймає бойовий дух та викликає гордість за наш український народ, наших козаків, захисників та захисниць України!

/Files/images/tsb/Котляревський1.jpg /Files/images/tsb/Котляревський2.jpg

15 червня 2023 року у Центральній бібліотеці ім.І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району м.Харкова, в рамках проєкту «Патріотичний кінозал» відбувся показ кінострічки «Заборонений».

Молодий поет Василь Стус не може миритися з безправним становищем українців у радянському союзі та кидає виклик тоталітарній системі. Він говорить про те, про що мовчать мільйони. Незважаючи на постійний тиск й погрози, Стус не припиняє боротьбу навіть у засланні. Справжня історія нескореного поета, історія кохання і зради, людської гідності та підлості. Стус усе життя мріяв перестати бути забороненим на Батьківщині, проте відмовився бути «дозволеним». Український художній повнометражний фільм, який на широкому тлі боротьби українських дисидентів кінця 1960-х — початку 1980-х років розповідає про життя і загадкову смерть відомого поета-шістдесятника, правозахисника, Героя України — Василя Стуса. Режисером фільму виступив Роман Бровко, авторами сценарію — Сергій Дзюба та Артемій Кірсанов. Вони стали також авторами однойменного біографічного кінороману.
У процесі роботи фільм двічі змінював назву з оригінальної — «Птах душі» на «Стус», та врешті решт, «Заборонений». Також у серпні 2018 року розгорівся скандал, стосовно епізоду на судовому процесі над Василем Стусом, коли зі сценарію були видалені усі згадки, зокрема, про тодішнього державного адвоката Віктора Медведчука.

/Files/images/tsb/Заборонений1.jpg /Files/images/tsb/Заборонений2.jpg


8 червня 2023 року у Центральній бібліотеці ім.І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району м.Харкова, в рамках проєкту «Патріотичний кінозал», відбувся показ фільму «Нескорений».

Сьогодні їх називають "бандерівці"... 1950 рік, вже давно закінчилася Друга світова війна. На території Західної України у Карпатах ще продовжують боротьбу зі сталінським режимом знекровлені, роззброєні бійці Української Повстанської Армії. Ще зовсім недавно - армії, змушеної вести бій одночасно з фашистами та радянськими військами. Боротьба приречена – бійці переходять у підпілля. На чолі УПА— талановитий командир, славетний генерал-хорунжий Роман Шухевич, знаний серед воїнів УПА як Тарас Чупринка. Саме долю цього командира покладено в гостросюжетну й динамічну основу фільму «Нескорений»: це вдала спроба художніми засобами донести до глядача правду про події воєнного та повоєнного часу в Західній Україні.

/Files/images/tsb/Нескорений.jpg /Files/images/tsb/Нескорений2.jpg

1 червня 2023 року у Центральній бібліотеці ім. І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках проєкту «Патріотичний кінозал», відбувся показ фільму «Темні часи».

Сюжет фільму – це перші дні прем’єрства Уїнстона Черчилля, який залишився сам на сам з фашистською Німеччиною і мав прийняти доленосне рішення для своєї Батьківщини: бути чи не бути Великої Британії. Попри тиск і страх інших політиків Черчилль бере на себе відповідальність. Ніяких переговорів і домовленостей з Гітлером. Його безкомпромісна політика повернула співвітчизникам відвагу й мужність, нація прокинулась від наведеного страхом морока. Він зумів згуртувати націю та привести її до перемоги.
Зрозуміло чому спочатку повномасштабного вторгнення одна з перших Велика Британія почала активно допомагати Україні протистояти рф не словом, а ділом: ідеться про постачання оборонного озброєння, і про заклики до інших країн посилити свою підтримку. Бо Україна опинилася в тому ж становищі: сам на сам з російським агресором, як колись Великобританія одна протистояла Гітлеру.

/Files/images/tsb/Темні1.jpg /Files/images/tsb/Темні4.jpg

За ініціативи Благодійного фонду «Харків з тобою» 24 травня 2023 року в Центральній бібліотеці ім. І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова доктор педагогічних наук, професор Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди Ткаченко Лідія Петрівна провела лекцію на тему «Українська мова – наш духовний код».

Виступ викликав жваву дискусію. В якій прийняли активну участь присутні на заході.

/Files/images/tsb/Укр. мова1.jpg /Files/images/tsb/Укр. мова3.jpg

2022 рік:

23 лютого 2022 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова пройшла презентація книги Юрія Андруховича «Радіо – ніч».

Новий роман Андруховича вчить нас слухати. Ще одна революція зазнала поразки.. Йосип музичний герой барикад, змушений хоч кудись утікати, приміряючи на себе долю багатьох інших Йосипів. Його переслідують, і режимні спецслужби, і недоречна любов, з якою не звладати, і банківська таємниця, з якою не впоратися. В’язничний досвід і мимовільно успішний теракт. А також розум і забуття, сміх і темрява, холод і пекло, іронія і щем. Останній сховок, звідки дозволено вести нічний етер. Історія з текстової плавно перетікає в музичну і завдяки новітнім технологіям, як-от QR-код на звороті книжки, читач отримує доступ до програми «Rotsky’s List – Список Ротського». Це перелік композицій, що з’являються у творі і які автор рекомендує для нічного слухання.

/Files/images/z_2020_tsb/Андрухович1.jpg /Files/images/z_2020_tsb/Андрухович2.jpg


16 лютого 2022 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, до Дня єднання, відбувся патріотичний вечір «Україна – єдина країна».

Росія, починаючи із весни 2021 року, поступово нарощує концентрацію військ біля кордону України. Українська армія повністю готова до захисту нашої держави, крім того цілодобово розгортаються Сили територіальної оборони. Але для України це нове випробування навитримку тахолоднокровність, саме спокій– головна зброя, яка може забезпечити Україні надійний фундамент для оборони. На тлі зростання гібридних загроз, пропагандистського та морально-психологічного тиску на суспільну свідомість, дляпосилення консолідації українців,зміцнення їхньої стійкості, Президентом України 16 лютого 2022 рокуоголошено Днем єднання. "Нам кажуть, що 16 лютого стане днем нападу. Ми зробимо його днем єднання. Цього днямививісимонаціональні прапори, вдягнемо синьо-жовті стрічки і покажемо всьому світу нашу єдність". На заході було представлено книжкову виставку «Українсько-російська гібридна війна».

/Files/images/z_2020_tsb/Д. єднання1.jpg /Files/images/z_2020_tsb/Д. єднання2.jpg


27 січня 2022 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова відбувся тематичний вечір «Сергій Григор’єв. Архітектор українських столиць».

Тема присвячена видатному українському архітекторові Сергію Вікторовичу Григор’єву, авторові десятків споруд в Україні та Сполучених Штатах Америки, серед яких найвідомішою, особливо після здобуття Україною незалежності, є монументальна будівля Секретаріату Президента України. Загалом у переліку робіт, виконаних С. Григор’євим у Харківському періоді життя, значиться 35 позицій. З Харковом пов’язані 37 років життя Сергія Вікторовича. Тут він здобув освіту, визнання, викладав у Харківському будівельному інституті.

/Files/images/z_2020_tsb/Архітектор укр. столиць1.jpg /Files/images/z_2020_tsb/Архітектор укр. столиць2.jpg


20 січня 2022 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках проєкту «Відкрий для себе рідне місто», головний бібліограф Бежанова Віра Сергіївна провела краєзнавчий екскурс «Зелена зона Новобаварського району».

У Новобаварському районі Харкова зелену зону складають парки, сквери, бульвари. Дотепер існують найстаріші парки, які поклали початок садово-паркової архітектури у Харкові, та й в Харківської губернії. Це парк імені Г.Ф. Квітки-Основ’яненка та Карповський сад.

/Files/images/z_2020_tsb/Зелена зона1.jpg /Files/images/z_2020_tsb/Зелена зона2.jpg


2021 рік:

17 грудня 2021 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках проєкту «Відкрий для себе рідне місто», відбувся вечір-портрет «Олександр Білецький».

Олександр Іванович Білецький – визначний вчений-літературознавець, професор, академік АН УРСР, АН СРСР, віце-президент АН УРСР, збагатив українську літературознавчу науку низкою визначних праць, найважливіші з яких "До побудови теорії літературних стилів", "Поетика драми", "Проблема періодизації літературного процесу". Також О.І. Білецький зробив вагомий внесок у розвиток театру та є одним із засновників ТЮГу. Крім основної своєї діяльності він працював постійним науковим консультантом ХДНБ імені В.Г. Короленка.

/Files/images/z_2020_tsb/Білецький1.jpg /Files/images/z_2020_tsb/Білецький2.jpg


03 грудня 2021 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках проєкту «Відкрий для себе рідне місто», відбулася презентація книги Степана Рудницького "Чому ми хочемо самостійної України".

Академік Степан Львович Рудницький у 1926 році очолював кафедру топології і картографії Геодезичного інституту в Харкові. У 1927 році - організатор і перший директор Українського науково-дослідного інституту географії і картографії, редактор «Вісника природознавства», керівник кафедри географії ВУАН, комісії краєзнавства, Музею антропології та етнографії імені Ф. Вовка. У 1933 заарештований органамиНКВДСРСР та засуджений до 5-ти років позбавлення волі. Розстріляний 03 листопада 1937 року. У своїй книзі фундатор української наукової географії обгрунтував геополітичне бачення зародження і становлення самостійної суверенної Української держави.

/Files/images/z_2020_tsb/Рудницький.jpg /Files/images/z_2020_tsb/Рудницький3.jpg


26 листопада 2021 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках проєкту «Відкрий для себе рідне місто» відбулася віртуальна екскурсія «Історія будинку. Вулиця Полтавський шлях №51».

Будинок по вулиці Полтавський шлях №51 має свою історію. У цьому будинку свого часу жили такі відомі люди, як Вертейм Савелій Мойсейович - артист цирку та естради вищої категорії, перший в Україні кавалер ордена Усмішки, безмінний керівник першого в СРСР дитячого цирку «Усмішка» та дуже популярний композитор Георгій Вікторович Мовсесян - автор усім відомого шлягеру "Мои года, мое багатство". А спроєктував його не менш відомий архітектор Сергій Прокопович Тимошенко, який вважається одним із засновників українського модерну у в архітектурі. С.П.Тимошенко спроєктував та збудував понад 400 споруд та архітектурних комплексів від Грузії до Аргентині, але найбільше споруд збереглося у Харкові: вул. Полтавський шлях №46, вул. Чугуївська №35-А, вул. Плеханівська №29, вул. Іванівська №22, вул. Мироносицька №1 і №94, пров. Кравцова №13, пров. Фейєрбаха №7, вул. Семінарська №2.

/Files/images/z_2020_tsb/П.шлях, 51-1.jpg /Files/images/z_2020_tsb/П.шлях, 51-2.jpg


08 листопада 2021 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, до Дня української писемності і мови, відбулося свято української мови «Вічна. Щедра і прекрасна мова».

Кожна епоха приносить свої винаходи й відкриття. Найбільшим винаходом людства було письмо, адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому. День української писемності і мови засвідчує багатолітній тернистий шлях рідного слова і його безсмертних творців.

/Files/images/z_2020_tsb/Велична1.jpg /Files/images/z_2020_tsb/Велична2.jpg


22 жовтня 2021 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, відбувся тематичний вечір «Блакитний період Пабло Пікассо»: до 140-річчя від дня народження.

Пабло Пікассо – один з найвидатніших митців ХХ століття. Протягом довгого життя в творчості художника були різні періоди. Період у творчості між1901і1904роками відомий як «блакитний». Його назва походить від кольору, який домінує у полотнах митця. На такий вибір кольорової гами художника спонукало самогубство через нерозділене кохання його близького друга Карлоса Касахемаса. Цій події художник, зокрема, присвятив полотно «Смерть Касахемаса», яке стало «відправним пунктом» періоду.

/Files/images/z_2020_tsb/Пікассо1.jpg /Files/images/z_2020_tsb/Пікассо2.jpg


У глибину століть сягає історія нашого народу, і чим більше минає часу, тим яскравіше ми її уявляємо. А символом незламної волі та могутності України до наших днів є козацтво.

11 жовтня 2021 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, до Дня українсько козацтва, відбувся історичний екскурс «Козаків звитягу поважаємо, єдність із минулим відчуваємо». Про далекі часи козацтва, про події того часу розповів наш гість кандидат історичних наук Романовський Валерій Михайлович. Також на заході лунали козацькі пісні у виконанні бандуриста Святогора.

/Files/images/z_2020_tsb/Козаків звитягу1.jpg /Files/images/z_2020_tsb/Козаків звитягу2.jpg


В рамках проєкту «Відкрий для себе рідне місто», 24 вересня 2021 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, відбулася відеоекскурсія «Історія будинку №1 по вул. Конторській».

Історія будинку, який сьогодні є пам’ятником архітектури, починаючи з XIX століття і по теперішній час. Цей будинок спочатку належав купцю Кузину Кузьмі Микитовичу, потім лікарю Оболенському, пізніше там був готель «Версаль», на сучасному етапі в ньому розташовані факультети театрального та кінотелемистецтва Харківської державної академії культури.

/Files/images/z_2020_tsb/Конторська,1-1.png /Files/images/z_2020_tsb/Конторська, 1-2.png


20 вересня 2021 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова відбулася презентація книги «Українки в історії».

Книга присвячена вірним донькам України, в якій на великому архівному матеріалі та маловідомих літературних джерелах подаються портрети видатних жінок України від часів Київської русі до наших днів.

/Files/images/z_2020_tsb/Українки в історії1.png /Files/images/z_2020_tsb/Українки в історії2.png


20 серпня 2021 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, до 30-ти річчя Незалежності України, відбувся музичний вечір «Історія України через пісні».

Історія України - це запекла боротьба за незалежність. Пісня невіддільна частина існування українців, є відображенням історичної пам'яті про визначні події та видатних осіб, що брали в них участь.

/Files/images/z_2020_tsb/Історія України1.jpg /Files/images/z_2020_tsb/Історія України2.jpg


13 серпня 2021 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках «Літературної середи», відбувся вечір пам’яті «Богдан Ступка – символ сучасної української культури», присвячений 80-річчю від дня народження актора.

На заході було представлено відеоролик по життя і творчість Богдана Ступки, українського актора театру і кіно, лауреата Шевченківської премії, народного артиста УРСР та СРСР, Героя України, підготовлений бібліотекарем ЦБ імені І.Я. Франка Оксаною Вікторівною Мєсяц.

/Files/images/z_2020_tsb/Богдан Ступка1.jpg /Files/images/z_2020_tsb/Богдан Ступка2.jpg


23 липня 2021 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка пройшла презентація «Сучасна українська книга». На презентації були преставлені книги сучасного українського поета, літературознавця, перекладача - харків’янина Олексія Ковалевського.

Поет подарував бібліотеці свої книжки, видані за останні роки. А присутнім читачам передав у подарунок кожному збірку своїх віршів «Дорога з ірію».

/Files/images/z_2020_tsb/Ковалевський1.jpg /Files/images/z_2020_tsb/Ковалевський2.jpg


Життя можна прожити по-різному. Можна йти довго й тихо, залишаючи непомітні сліди на піску буття, що змиє час, а можна спалахнути коротко і яскраво, осліпивши своїм блиском все навкруги. Історія знає немало прикладів таких зірок, чиї життя згоріли миттєво за ідею чи справу, але чию жертву ми пам’ятаємо і шануємо. 22 липня 2021 року ми відзначаємо 115-річчя з дня народження талановитої української поетеси і патріотки Олени Теліги, чия зірка погасла на кривавому небі війни усього в тридцять чотири роки. Свій останній притулок вона знайшла в Бабиному Яру, залишивши по собі декілька збірок поезій і великий слід в українській історії

16 липня 2021 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка Бровко Олена Леонідівна провела Доповідь-презентацію "Олена Теліга: "Життя - це боротьба, а боротьба - це справжнє життя" до 115-річчя від Дня народження української поетеси, письменниці, патріотки та націоналістки Олени Іванівни Теліги. Ще кілька років тому про Олену Телігу в Україні не знали нічого. Тепер це ім'я викликає захоплення в кожного, кому дорогі незалежна Українська держава і ті, хто віддав за неї своє життя.

/Files/images/z_2020_tsb/Теліга.jpg /Files/images/z_2020_tsb/Теліга2.jpg


2020 рік:

В рамках проекту «Відкрий для себе рідне місто», 12 березня 2020 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках «Краєзнавчих читань», Станіслав Вікторович Шварц – краєзнавець, Лауреат Першої премії регіонального конкурсу імені О. Масельського 2010 та 2013 рр. у номінації «Публіцистика» за книги із серії «Путешествие в провинциальную столицу: прогулки по старому городу», запропонував до уваги присутніх свої відеофільми «Улица Конторская» та «С чего начинается Харьков? Привокзальный».

У своїх відеофільмах Станіслав Вікторович розповів про унікальну вулицю нашого району – вулицю Конторська, яка зберігла свій зовнішній вигляд з кінця ХІХ століття та про залізну дорогу, яка докорінно змінила наше місто.

/Files/images/z_2020_tsb/Конторська1.JPG /Files/images/z_2020_tsb/Конторська2.JPG


В рамках проекту «Відкрий для себе рідне місто», 5 березня 2020 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. ФранкаЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках «Краєзнавчих читань», було представлено проект Михайла Михайловича Красикова «Я пам’ятаю…».

Під час зустрічі Сергій Курганов - визначний педагог, один із засновників Школи діалогу культур, нащадок Гавриїла Державіна та професора Льва Ніколаєва згадав про своїх предків та про визначних людей, з якими його зводило життя, про одного з найвизначніших філософів ХХ століття Володимира Біблера.

/Files/images/z_2020_tsb/Курганов1.jpg /Files/images/z_2020_tsb/Курганов2.jpg


В рамках проекту «Відкрий для себе рідне місто», 27 лютого 2020 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках «Краєзнавчих читань», Ірина Миколаївна Чуканова – кандидат фізико-математичних наук, корінна харків’янка, жителька Москалівки виступила з докладом «Оконевський Клеменс Іванович»: в рубриці «Вони жили на Москалівці».

«Память… Мы рождаемся с ней, живём, пополняя её всё новыми и новыми событиями и именами. Бережём свою память - каждый по-своему, передаём, как эстафетную палочку, тем, кто идёт за нами следом и останется после нас. Потому что, пока жива память, живо то, что хочешь сохранить…». На заході Чуканова Ірина Миколаївна розповіла про видатного вчителя Оконевського Клеменса Івановича (1874- 1942). Зі своїми спогадами виступила його онука Оконевська Ольга Максимівна.

/Files/images/z_2020_tsb/Оконевський.jpg /Files/images/z_2020_tsb/Оконевський2.jpg



В рамках проекту «Відкрий для себе рідне місто», 26 лютого 2020 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках «Літературної середи», в рубриці «Сучасний літературний Харків» відбувся музично-поетичний Творчий вечір "Нестримна часу течія" харківської поетеси, перекладачки Леонтини Миколаївни Красношапки.

Леонтина Миколаївна автор поетичних збірок :"Эдельвейс", "Осені розмай", "Я жизни радоваться буду", "Нестримна часу течія". Учасник літературних об'єднань "Апостроф", "Лада", "Свеча", "Золота Троянда". Разом з поетесою у «Літературній середі» брали участь Дьяченко Людмила Миколаївна (гітара та вокал) та Пепенко Сергій (вокал), які виконали пісні на вірші Леонтини Красношапки.

/Files/images/z_2020_tsb/красношапка1.jpg /Files/images/z_2020_tsb/красношапка2.jpg


В рамках проекту «Відкрий для себе рідне місто», 20 лютого 2020 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках «Краєзнавчих читань», Тетяна Василівна Мартьянова – викладач музично-теоретичних дисциплін Харківської загально-спеціальної музичної школи-інтернатувиступила з лекцією «Композитор Сергій Борткевич».

Ім’я Сергія Едуардовича Борткевича - українського композитора кінця ХІХ – початку ХХстоліть, тільки зараз починає входити у вітчизняний музичний контекст. Постать маловідома, недооцінена, трагічна. Творчий доробок Сергія Борткевича становить 74 твори, 15 з яких досі вважаються втраченими. Через характер музичних творів композитора називають «останнім романтиком» та «українськимРахманіновим». На заході прозвучали твори С.Е. Борткевича у виконанні учениць Харківської загально-спеціальної музичної школи-інтернату Таїсії Касьяненко та Олександри Кіктенко наживо.

/Files/images/z_2020_tsb/Борткевич1.JPG /Files/images/z_2020_tsb/Борткевич2.JPG



В рамках проекту «Відкрий для себе рідне місто», 13 лютого 2020 року в Центральній бібліотеці імені I.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, у рамках «Краєзнавчих читань», Володимир Георгійович Биков – завідувач сектору науково-дослідного відділу документоведення, колекції рідких видань та рукописів ХДНБ імені В.Г. Короленка виступив здокладом «Князь Святополк-Мирский Дмитрий Иванович генерал от инфантерии».

Д.И. Святополк-Мирский служил на Кавказе, будучи командиром полка, тяжело ранен в сражении при Чёрной речке, участвовал в осаде Гуниба и пленении Шамиля. После покорения Восточного Кавказа - начальник Терской области, затем Кутаисский генерал-губернатором, а со временем - помощник Наместника Кавказа. Около двадцати лет генерал-адъютант, генерал от инфантерии Дмитрий Иванович состоял членом Государственного совета. В 1881-1882 гг. исполнял обязанности Командующего войсками Харьковского Военного Округа и Временного Харьковского генерал-губернатора.

/Files/images/z_2020_tsb/Святополк-Мирский1.JPG /Files/images/z_2020_tsb/Святополк-Мирский2.JPG


В рамках проекту «Відкрий для себе рідне місто, 6 лютого 2020 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках «Краєзнавчих читань», Ігор Олексійович Шудрик – історик, кандидат філософських наук, професор, виступив з докладом на тему «Чи був нічний штурм Харкова 23 серпня 1943 року?».

Досі вважається, що Харків був звільнений остаточно 23 серпня 1943 року завдяки “нічному штурму” Степового фронту. Харківський дослідник, фронтовик, історик Іван Карасьов у своїй книзі “Август, взбудораживший Сталина и разочаровавший Гитлера. 1943-й. Это было на Харьковщине”, посилаючись на архівні дані, переконливо спростовує мемуарну легенду Конєва про “нічний штурм” Харкова. Також уся правда про звільнення Харкова, останні неоднозначні знахідки та результати досліджень істориків увійшли до фільму Ігоря Поддубного «В августе 43-го».

/Files/images/z_2020_tsb/Чи був1.JPG /Files/images/z_2020_tsb/Чи був2.JPG


В рамках проекту «Відкрий для себе рідне місто», 5 лютого 2020 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках «Літературної середи», в рубриці «Сучасний літературний Харків» відбулася презентація книг харківської письменниці Наталії Костіної-Кассанеллі (творчий псевдонім Наталія Костіна).

У творчому доробку письменниці романи: «Все буде добре», «Поверну любов. З гарантією», «Занадто особисте», «Отрута бажань», «Квиток в один бік», «Більше ніж самотність». Також, присутні мали можливість почути уривки з нових, ще неопублікованих книг Н. Костіної-Кассанеллі.

/Files/images/z_2020_tsb/Костіна1.jpg /Files/images/z_2020_tsb/Костіна2.jpg


В рамках проекту «Відкрий для себе рідне місто», 30 січня 2020 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках «Краєзнавчих читань», Олександр Олегович Савчук – кандидат філософських наук, доцент Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна виступив з лекцією «Повернення Василя Кричевського».

В історії українського мистецтва навряд чи знайдеться художник, спроможний конкурувати з Василем Кричевським як за універсальністю обдарування, так і за значимістю створеного практично в кожній із царин – архітектурі, дизайні, малярстві, графіці, декоративно-вжитковому мистецтві, сценографії, кінематографі.

/Files/images/z_2020_tsb/Повернення Кричевського1.JPG /Files/images/z_2020_tsb/Повернення Кричевського2.JPG


В рамках проекту «Відкрий для себе рідне місто», 29 січня 2020 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках «Літературної середи», в рубриці «Сучасний літературний Харків» відбулася творча зустріч з харківською письменницею, активною учасницею харківського літературного об’єднання NETWORчі, авторкою і ведучою блогу "Літранок" на Суспільному UA: Харків, Юлією Баткіліною.

У творчому доробку письменниці: Роман “Старая башня”, “Песни мельничного колеса”- поетична збірка, “Более другое”- поетична збірка, повість “Клан Росомахи“, збірка віршів в співавторстві з Марією Микицей “Плетиво», “Чужі бажання“- збірка повістей в жанрі міського фентезі в співавторстві з Марією Микицей. «Там, де вдома” – 112 віршів від восьми авторів про любов та війну (у співавторстві з Марко Терен, Владом Сордом, Максимом Кривцовим, Наталею Маринчак, Юлією Ілюхою, Олександром Лисаком). Також, присутні мали можливість почути уривки з нових, ще неопублікованих книг Юлії Баткіліної.

/Files/images/z_2020_tsb/Баткіліна1.jpg /Files/images/z_2020_tsb/Баткіліна2.jpg


В рамках проекту «Відкрий для себе рідне місто», 23 січня 2020 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках «Краєзнавчих читань», Ольга Йосипівна Денисенко – мистецтвознавець, завідувач відділу українського та російського мистецтва ХVІ – поч. ХХ ст. Харківського художнього музею виступила з лекцією «Ілля Юхимович Рєпін та музика».

Роботи українського художника Іллі Рєпіна – це яскраве явище світової культури. Історія, релігія, соціальна несправедливість, краса людини і природи – він охопив усі теми і реалізував художній дар сповна. На заході О.Й. Денисенко представила тему музики у творчості видатного художника: картини І.Ю. Рєпіна, з портретами відомих композиторів, у супроводі їх музичних творів.

/Files/images/z_2020_tsb/Рєпін і музика1.JPG /Files/images/z_2020_tsb/Рєпін і музика2.JPG


22 січня 2020 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках «Краєзнавчих читань» у рубриці краєзнавчий кінозал, відбувся показ кінострічки режисера Джонатана Тепліцкі «Нерчилль» (2017р.).

Стрічка розповідає про два дні з довгої біографії Вінстона Черчилля - величайшої й найвидатнішої людини в історії Великої Британії, напередодні пам’ятної Нормандської операції, яка вплинули на всю європейську історію ХХ століття.

/Files/images/z_2020_tsb/Черчилль1.JPG /Files/images/z_2020_tsb/Черчилль2.JPG


17 січня 2020 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, для учнів 9-А класу ЗОШ №153, відбувся вечір пам’яті «Громадянин, солдат, співак – таким він був Василь Сліпак».

Про життя і творчість всесвітньо відомого українського оперного співака, соліста Паризької національної опери, волонтера, учасника Революції Гідності та бойових дій на Сході України з позивним «Міф», якій загинув у бою від кулі снайпера, Кавалера орденів «За мужність» і «Золота Зірка», Героя України, розповіли учні Харківського вищого коледжу мистецтв.

/Files/images/z_2020_tsb/Сліпак1.jpg /Files/images/z_2020_tsb/Сліпак2.jpg


В рамках проекту «Відкрий для себе рідне місто», 16 січня 2020 року в Центральній бібліотеці імені І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках «Краєзнавчих читань», Тетяна Василівна Мартьянова – викладач музично-теоретичних дисциплін Харківської загально-спеціальної музичної школи-інтернатувиступила з лекцією «Композитор Дмитро Степанович Бортнянській. Роль у культурі XVIII сторіччя».

Дмитро Бортнянський – один з багатьох видатних українців, чиї імена привласнила сучасна Росія, подібно до багатьох його співвітчизників, більшу частину життя прожив далеко від батьківщини, тим не менше, був і залишається українцем та яскравим представником української культури, який зумів вдало поєднати здобутки сучасної йому європейської музичної школи та вітчизняний мелодійний спадок.

/Files/images/z_2020_tsb/Бортнянский1.JPG /Files/images/z_2020_tsb/Бортнянский2.JPG


2019 рік:

В рамках проекту «Відкрий для себе рідне місто», 26 грудня 2019 року в Центральній бібліотеці імені І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках «Краєзнавчих читань», Л.Г. Шелекетіна виступила з докладом «Георгій Шелекетін – видатний волейболіст України».

Про життя та спортивну діяльність Георгія Івановича Шелекетіна - заслуженого майстра спорту, суддю міжнародної категорії, почесного ветерана спорту, доцента та викладача розповіла його дочка Лариса Шелекетіна.

/Files/images/s_2017_tsb/Шелекетин1.jpg /Files/images/s_2017_tsb/Шелекетин2.jpg


В рамках проекту «Відкрий для себе рідне місто», 19 грудня 2019 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. ФранкаЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках «Краєзнавчих читань», було представлено проект Михайла Михайловича Красикова «Я пам’ятаю…».

Під час зустрічі театрознавець Олена Андріївна Седунова розповіла про Леся Курбаса та Валентину Чистякову, поділилася своїми спогадами про зустрічі з Лесем Сердюком.

/Files/images/s_2017_tsb/Седунова1.jpg /Files/images/s_2017_tsb/Седунова2.jpg


В рамках проекту «Відкрий для себе рідне місто», 12 грудня 2019 року у Центральній бібліотеці імені І.Я. ФранкаЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках «Краєзнавчих читань», відбувся вечір пам’яті Юрія Леонідовича Щербініна - засновника та директора громадського музею «Обереги музичної Харківщини».

На вечорі пам’яті Михайло Михайлович Красиков – професор кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «Харківський політехнічний інститут», директор етнографічного музею НТУ «ХПІ» «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича представив слухачам відео-запис зустрічі з Ю.Л. Щербініним в рамках проекту «Я пам’ятаю», якій відбувся у червні цього року.

/Files/images/s_2017_tsb/Вечір пам\'яті1.JPG /Files/images/s_2017_tsb/Вечір пам\'яті2.JPG


В рамках проекту «Відкрий для себе рідне місто», 11 грудня 2019 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках «Літературної середи», Олеся Нізійова – бакалавр 4 курсу філологічного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна провела лекцію «Драматургія Неди Нежданої».

Надія Леонідівна Мірошниченко (Неда Неждана) - драматург, поет, журналістка, науковий співробітник Центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса, куратор драматургічних проектів, культуролог, арт-критик, перекладач, заступник голови об'єднання драматургів НСПУ, Голова Конфедерації драматургів України. Враженнями від зустрічи Олеся Нізійова поділилась на фейсбуці «Дуже круто бачити щиру зацікавленість темою від присутніх та чути наприкінці: "Дякую, завдяки вам я відкрила собі сьогодні нову людину і її класні твори».

/Files/images/s_2017_tsb/Неда1.jpg /Files/images/s_2017_tsb/Неда2.jpg


В рамках проекту «Відкрий для себе рідне місто», 5 грудня 2019 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка, в рамках «Краєзнавчих читань», Олена Леонідівна Бровко – бібліотекар читального залу Центральної бібліотеки імені І.Я. Франка виступила з докладом «Будинок письменників на Холодній горі».

Ця тема охоплює дуже цікавий період культурного життя нашого міста 20-ті – початок 30-х років ХХ століття. На початку 20-х рр. починається смуга великих перетворень у різних сферах суспільного життя Харкова. У столичний Харків почали прибувати з інших міст України ведучі вчені та спеціалісти в усіх галузях знань, артисти, художники, музиканти, архітектори та письменники. Історія одного будинку на Холодній горі, відкрила для нас ім’я архітектора (до речі, забутого), імена 19-ти письменників та їх творчість, яка активно розвивалася саме під час проживання у цьому будинку, одного театрознавця та літературного критика, Григорія Костюка, завдяки якому ми багато пізнали про будинок письменників на Холодній горі.

/Files/images/s_2017_tsb/Будинок письменників1.JPG /Files/images/s_2017_tsb/Будинок письменників2.jpg


В рамках проекту «Відкрий для себе рідне місто», 28 листопада 2019 года Центральній бібліотеці імені І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках «Краєзнавчих читань», Ірина Миколаївна Чуканова – кандидат фізико-математичних наук, корінна харків’янка, мешканка Москалівки виступила з докладом «Семейная Анлантида. Раевские».

Ирина Чуканова – внучка Николая Павловича Раевского утверждает «…нас внуков осталось трое. У нас не может быть общих воспоминаний, но у нас может быть общая память. Эти записки не воспоминания, это попытка сохранить в памяти, уберечь от забвения имена предков. Забвение опустошает душу, страшно превратиться в манкурта, забывшего историю своей семьи».

/Files/images/s_2017_tsb/Раевские1.JPG /Files/images/s_2017_tsb/Раевские2.JPG


27 листопада 2019 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках «Літературної середи», відбувся вечір творчості Миколи Івановича Моха – актора і волонтера, нагородженого орденом Всеукраїнського об'єднання учасників бойових дій та волонтерів «За розбудову України».

Вечір творчості, під назвою «Хто ми і що судилось нам», присвячений 80-річчю від дня народження Ігоря Калинця - видатного українського поета і прозаїка, громадського діяча, активного учасника руху "шістдесятників", політв’язня, Почесного громадянина міста Львів, Почесного доктора Львівського національного університету імені І. Я. Франка, лауреата Національної премії імені Т.Г. Шевченка. Музичний супровід: студенти 1-го курсу ХНУМ імені І.П. Котляревського - лауреати Всеукраїнських та міжнародних конкурсів: Дарина Старовойтова та Віталій Борисенко.

/Files/images/s_2017_tsb/Вечір1.jpg /Files/images/s_2017_tsb/Вечір2.jpg


22 листопада 2019 року в Центральній бібліотеці імені І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, до Дня пам’яті жертв Голодоморів та політичних репресій, для студентів харківського політехнічного коледжу відбувся вечір-реквієм «Люта хода Голодомору».

Про тяжкі роки нашої історії розповідав голова регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій в Харківський області, науковий редактор національної книги пам’яті «Жертв голодомору 1932-1933р.р.» Шуйський Ігор Володимирович. Невідомі архівні матеріали відкрили нові події того часу, які відбувалися на Слобожанщині.

/Files/images/s_2017_tsb/Голодомор1.JPG /Files/images/s_2017_tsb/Голодомор2.JPG


В рамках проекту «Відкрий для себе рідне місто», 21 листопада 2019 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка, в рамках «Краєзнавчих читань», Віктор Іванович Пушкар – член Харківського обласного товариства німців «Видергебурт» виступив з докладом «Історія канатного заводу».

Канатный завод - одно из старейших предприятий коноплепрядильной промышленности Украины. Годом основания его считается 1890-й. Благодаря большому спросу на изделия: веревки, мешки, шпагаты, холст для упаковки, тесьма, пассы и ремни для приводов, элеваторов и транспортеров, производство расширялось. В 1902 году начат выпуск стального каната и гвоздепроволочное производство. Продукция шла на экспорт…

/Files/images/s_2017_tsb/Канатка1.JPG /Files/images/s_2017_tsb/Канатка2.JPG


В рамках проекту «Відкрий для себе рідне місто», 14 листопада 2019 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка, в рамках «Краєзнавчих читань», Віктор Іванович Пушкар – член Харківського обласного товариства німців «Видергебурт» виступив з докладом «Андрій Андрійович Пильстрем».

У 1870 році харківський купець Другої гільдії А.А. Пильстрем засновал у Харкові, на вулиці Конторській, 77, Машинобудівний і чугуно-літейний завод (завод «Красный Октябрь»).

/Files/images/s_2017_tsb/Пильстрем1.JPG /Files/images/s_2017_tsb/Пильстрем2.JPG


В рамках проекту «Відкрий для себе рідне місто», 7 листопада 2019 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках «Краєзнавчих читань», відбулася презентація альманаху «Вулиця на всі часи».

Перший випуск альманаху, який висвітлює частинку історії вулиці, що носить ім’я нашого знаменитого земляка Дмитра Івановича Багалія – видатного українського історика, філософа та громадського діяча, творця і керівника школи дослідників, автора понад 400 публікацій з історії України, представили редактори альманаху та його праонука О.Ю. Багалій.

/Files/images/s_2017_tsb/Багалій1.JPG /Files/images/s_2017_tsb/Багалій2.JPG


В рамках проекту «Відкрий для себе рідне місто», 6 листопада 2019 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка, у рамках "Літературної середи", відбулася презентація книги Михайла Красикова "Ученик травы".

М.М. Красиков - поет, фольклорист, літературознавець, професор кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ». На зустрічі автор, член Національної спілки письменників України, чиї поезії друкувалися у багатьох виданнях України, Росії, Німеччини, Канади, США, познайомив читачів із віршами зі своєї шостої книги «Ученик травы» (Харків: Ексклюзив, 2019), частина з яких тут опублікована вперше. «ЧИТАТЬ НЕВОЗМОЖНО БРОСИТЬ - точка характеризует книгу» - таку назву мала американська рецензія на одну з попередніх книг М. Красикова.

/Files/images/s_2017_tsb/Ученик травы1.jpg /Files/images/s_2017_tsb/Ученик травы2.jpg


В рамках проекту «Відкрий для себе рідне місто», 30 жовтня 2019 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках «Літературної середи», в рубриці «Розстріляне Відродження», Олена Леонідівна Бровко – бібліотекар Центральної бібліотеки імені І.Я. Франка виступила з докладом «Валер’ян Поліщук. Сторінки життя та творчості».

Валер’ян Львович Поліщук був одним із активніших літературних діячів доби «червоного ренесансу», здібний поет, критик, прозаїк, нарисовець. У 1920-х та поч. 1930-х років його ім’я було досить популярним і часто зустрічалося на шпальтах газет та журналів. Цьому сприяла надзвичайна творча продуктивність письменника. За півтора десятиліття літературної праці В. Поліщук видав понад 40 книг – збірки віршів, поеми, публіцистика, проза. У 1930 року підготував нове 13-ти томне видання власних творів. Основний акцент у доповіді був саме на харківському періоді життя письменника 1921-1934рр. Бо у Харкові В. Поліщук прожив найактивніші роки своєї літературної праці.

/Files/Поліщук1.JPG /Files/Поліщук2.JPG


24 жовтня 2019 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках «Краєзнавчих читань» у рубриці краєзнавчий кінозал, відбувся показ українського історично-біографічного фільму «Таємний щоденник Симона Петлюри».

У цьому році виповнюється 140 років від дня народження Симона Петлюри – лідера українського національно-визвольного руху за незалежну Україну, українського військового і політичного діяча, глави Директорії УНР у 1919-1920 роках. Фільм режисера Олеся Янчука за сценарієм Михайла Шаєвича було знято у 2018 році. Мета цього фільму «…повернути у правильне русло напрямок думок людей, які звикли думати, що Петлюра – розбійник, антисеміт, бандит».

/Files/images/s_2017_tsb/Щоденник1.jpg /Files/images/s_2017_tsb/Щоденник2.jpg


В рамках проекту «Відкрий для себе рідне місто», 23 жовтня 2019 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках «Літературної середи», була представлена музично-поетична програма "Амулет" з використанням етно-мотивів.

Присутні послухали чудові вірші, у виконанні автора - харківської письменниці Юлії Баткіліної та занурились у чарівні звуки індіанської флейти пімак у виконанні харківської музикантки Наталії Понікаровської.

/Files/images/s_2017_tsb/Амулет1.jpg /Files/images/s_2017_tsb/Амулет2.jpg


17 жовтня 2019 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках «Краєзнавчих читань» у рубриці краєзнавчий кінозал, відбувся показ кінострічки Олександра Петровича Довженка «Незабутнє» (1967р.): до 75-річчя визволення України від німецько-фашистських загарбників.

Кінострічку було створено за мотивами кіноповісті О. Довженка «Україна у вогні», у якій автор намагається зрозуміти та знайти причини трагедії українців, сміливо і реалістично передає гіркоту поразок та героїзм українського народу, засуджує більшовицьку концепцію класової боротьби, яка породила репресії, страх, недовіру один до одного, моральне спустошення і бездуховність, критикує методи виховання молоді, незнання рідної історії та відсутність національної гордості.

/Files/images/s_2017_tsb/Незабутнє1.JPG /Files/images/s_2017_tsb/Незабутнє2.JPG


11 жовтня 2019 року в Центральній бібліотеці імені І.Я.Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, до Дня українського козацтва, відбулася історична подорож «Козацтво: від джерел до сьогодення».

Присутні на заході, студенти Харківського політехнічного коледжу, почули цікаву розповідь кандидата історичних наук, ветерана АТО Валерія Станіславовича Романовського про найдавніші часи Слобожанського козацтва та його сьогодення. З захопленням присутні занурились у чарівний світ українських пісень у виконанні кобзаря Святогіра – автора і виконавця пісень.

/Files/images/s_2017_tsb/Козацтво1.JPG /Files/images/s_2017_tsb/Козацтво2.JPG


В рамках проекту «Відкрий для себе рідне місто», 10 жовтня 2019 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. ФранкаЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках «Краєзнавчих читань», було представлено проект Михайла Михайловича Красикова «Я пам’ятаю…».

Під час зустрічі своїми спогадами поділився Юрій Леонідович Щербінін - засновник та директор громадського музею «Обереги музичної Харківщини».

/Files/images/s_2017_tsb/Щербінін3-1.JPG /Files/images/s_2017_tsb/Щербінін3-2.JPG


3 жовтня 2019 року в Центральній бібліотеці імені І.Я. Франка ЦБС Новобаварського району м. Харкова, в рамках «Краєзнавчих читань», відбувся показ фільму «Блокадная Вера».

Перед початком фільму виступила Ольга Максимівна Оконевська- викладач зарубіжної літератури, вчитель-методист Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату, автор мемуарно-дослідних творів про життя і творчість відомої радянської поетеси Ольги Берггольц, лауреат премії «Народне визнання» в номінації «Література».

/Files/images/s_2017_tsb/Блокадная1.JPG /Files/images/s_2017_tsb/Блокадная2.JPG

Кiлькiсть переглядiв: 1003

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.