Перейменування вулиць Новобаварського району м. Харкова у зв’язку з декомунізацією в Україні

Стара назва Нова назва
Вулиця Бабушкіна (Холодна гора) Вулиця Пестрікова – вулиця виникла у 1920-х роках як вулиця Новопрокладена. З 1936 року – вулиця Бабушкіна.

Пестріков Михайло Родіонович (1864-1930) – художник і педагог. Серед його учнів – В.Аверін, О.Дейнека, Б.Косарєв, О.Лейбфрейд, Г.Цапок. М.Р.Пестріков входив до складу Товариства харківських художників, виконував розписи в будинках, виконаних за проектами О.Бекетова.
Провулок Більшовицький (Хвилинка) Провулок Ранковий.
Вулиця Володарського
(Холодна гора, Карпівка, Новоселівка)
Вулиця Семінарська – назва вулиці до 1922 року. Виникла у першій половині XIX століття як Катеринославська, згодом Ново-Катеринославська. В 1845 році за проектом архітектора А.А.Тона було збудовано комплекс будівель духовної семінарії, які збереглися й донині. У другій половині XIX століття вулиця називалась Холодногорською. В 1894 році було офіційно закріплено назву – Семінарська.
Провулок Володарського
(Холодна гора, Карпівка)
Провулок Черновський – назва провулку до 1894 року. Виник 1870-х роках як Черновський (ймовірно за прізвищем перших поселенців). В 1894 році був перейменований у Семінарський провулок, а в 1922 – провулок Володарського.
В’їзд Володарського (Холодна гора) В’їзд Мало-Черновський – назва до 1894 року. Виник у 1870-х роках як Мало-Черновський (ймовірно за прізвищем перших поселенців). В 1894 році був перейменований у Семінарський в’їзд, а в 1922 у в’їзд Володарського.
Вулиця Енгельса (Гончарівка) Вулиця Різдвяна – сформована наприкінці XVIII століття, назву отримала у 1804 році як Різдвяна поперечна вулиця, згодом - Мала Різдвяна, Різдвяний провулок. До 1922 року вулиця Різдвяна. Названа на честь церкви Різдва Христова. Перший храм на цьому місті збудовано у 1655р.
Вулиця Жовтневої революції (Москалівка) Вулиця Москалівська – назва вулиці до 1936 року. Виникла у середині XIX століття на колишніх землях Квіток та Карпових, які недорого розпродавали землі під забудову відставним солдатам «москалям». Нетривалий час також називалась Великою Москалівською. У 1936 році вулицю Москалівську перейменували у вулицю Жовтневої революції, згодом до неї приєднали Шевченківську вулицю (від Основ’янського моста до Новожанова).
В’їзд Жовтневої революції (Москалівка) В’їзд Москалівський – назва до 1936 року. У 1936 році перейменовано у в’їзд Жовтневої революції.
Проспект Ілліча (Баварія, Липова Роща) Проспект Ново-Баварський – складається з вулиць колишніх дачних селищ Лермонтовської та Григоровича, які в 1936 році було об’єднано у вулицю Лассаля. В 1951 році вулиці Лассаля та Промислову було об’єднано у проспект Ілліча.
Провулок Ілліча
(Ясна Поляна, Нова-Баварія)
Провулок Осінній.
Вулиця Калініна
(Нова-Баварія, Хвилинка)
Вулиця Костянтина Калініна – виникла на початку ХХ століття в приміському селищі Нова Баварія. Первісна назва – вулиця Короленка. В 1936 році перейменовано в улицю Калініна.

Калинин Костянтин Олексійович (1887-1938) – авіаконструктор і пілот. У 1928-1929 роках розробив конструкції пасажирських літаків К-4 і К-5.
В’їзд Калініна (Нова-Баварія) В’їзд Костянтина Калініна.
В’їзд Калініна 2-ой (Нова-Баварія) Провулок Костянтина Калініна.
Шосе Комсомольське (Григорівка) Шосе Григоровське – назва шосе до 1936 року. Колишня дорога до села Григорівка. Забудову розпочато на початку ХХ століття.
Вулиця Луначарського (Нова-Баварія) Вулиця Врубеля – вулиця виникла на початку ХХ століття у приміському дачному селищі Ясна Поляна. Первісно складалась з двох вулиць – Пушкінської та Кропивницького. В 1936 році вулицю Пушкінську перейменовано у вулицю Луначарського, вулицю Кропивницького – у провулок Луначарського. В 1951 році провулок Луначарського було включено до складу вулиці Луначарського.

Врубель Михайло Олександрович (1856-1910) – художник. Врубель працював у всіх видах і жанрах образотворчого мистецтва: живопис, графіка, декоративна скульптура і театральне мистецтво.
Вулиця Наріманова
(Холодна гора, Григорівка)
Вулиця Дудинської – виникла у 1930-х роках. Первісно складалась з вулиці та майдану Наріманова, які в 1985 році об’єднали у вулицю.

Дудинська Наталія Михайлівна (1912-2003) – видатна балерина, педагог, народна артистка СРСР, лауреат чотирьох Сталінських премій ІІ ступеня. Н.М.Дудинська народилася у Харкові. Балетом почала займатися зі своєю матір’ю Наталією Олександрівною Дудинською, що виступала під сценічним псевдонімом Тальорі.
Вулиця Ногіна (Москалівка) Вулиця Волосна – назва вулиці до 1936 року. Виникла наприкінці XIX століття при активній забудові села Основа, назва походить від того, що село було центром Основ’янської волості, було розташовано волосне правління.
Провулок Ногіна (Москалівка) Провулок Волосний – назва до 1936 року.
Вулиця Першої Кінної Армії (Москалівка, Заїківка) Вулиця Гольдбергівська – виникла в середині ХІХ століття при забудові земель колишнього хутора Станьковського. Первісна назва Заїківська – походить от прізвища перших поселян із прізвищем Заїка. В 1968 році вулицю перейменовано в Першої Кінної Армії.
Трьохсвятительська церква («Гольдбергівська») — православний храм по вулиці Гольдберговській, побудований в 1907—1915 роках за ініціативою голови Міського купецького товариства купця першої гільдії Григорія Осиповича Гольдберга і його дружини Марії на їх власній земельній ділянці.
Проспект Постишева (Новоселівка, Григорівка, Холодна гора) Проспект Любові Малої – виник на початку ХХ століття як вулиця Ново-Проектована, яку згодом перейменовано у вулицю Пирогова. У 1972 році вулиці Пирогова, Постишева, Шерстемийну та Вільгельма Піка об’єднали у проспект Постишева.

Малая Любов Трохимівна (1919-2003) – українській терапевт, доктор медичних наук, академік Академії медичних наук СРСР, академік наук України, заслужений діяч Української РСР, почесний громадянин м. Харкова.
Вулиця Примакова (Москалівка, Заїківка) Вулиця Катерининська – назва вулиці до 1963 року. Виникла у другій половині XIX століття. В 1928 році було перейменовано у Червоногвардійську, в 1936 – у Чубаря, згодом - у Васильківського, у 1938 році – у Шекспіра. В 1963 році – у вулицю Примакова.
Вулиця Радянська (Новоселівка) Вулиця Раднянська – назва вулиці до 1930-х років. Виникла на початку ХХ століття. Первісну назву Раднянська (Роднянська) згодом було трансформовано в Радянську.
В’їзд Радянський (Новоселівка) В’їзд Раднянський – назва до 1930-х років.
Вулиця Райкомівська (Новоселівка) Вулиця Юдіна – виникла на початку ХХ століття при розбудові передмістя Новоселівка. Первісна назва – Нова вулиця. В кінці 1920-х років перейменовано у Райкомівську, в 1930-х у Райкомівську 2-у, з 1951 року – знов Райкомівська.

Юдін Тихон Іванович (1879-1949) – один з найбільших вітчизняних психіатрів, основоположник вітчизняної генетики психічних захворювань, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки УРСР.
Провулок Свердлова (Гончарівка) Провулок Рубанівський – назва провулку до 1936 року. Виник у середині XIX століття. Первісна назва пов’язана з найменуванням передмістя – Рубанівка.
Провулок Тарханівський (Лідне) Провулок Причепилівський – назва провулку до 1936 року. Увішов у межи міста разом із селищем Лідне в 1924 році. У 1936 році був перейменований у Любенський, в 1953 – у Тарханівський.
Вулиця Тельмана (Григорівка) Вулиця Баркалова – вулиця виникла на початку ХХ століття у селі Григорівка, називалась Проїзджою, Переїзною. З 1936 року - вулиця Тельмана.

Баркалов Олексій Степанович (1946-2004) – ватерполіст, двократний олімпійський чемпіон, заслужений майстер спорту СРСР, заслужений тренер України. Один з найяскравіших представників радянського ватерполо, олімпійській чемпіон 1972 та 1980 років. У 1980-х роках – головний тренер молодіжної збірної України, з 1997 по 1999 рік – президент федерації ватерполо України. У 1993 році О.С.Баркалов був занесений до Книги рекордів Гіннеса.
Вулиця Цюрупи (Холодна гора) Вулиця Грушевського – виникла в 1930-х роках як Цюрупинська, у повоєнний час – вулиця Цюрупи.

Грушевський Михайло Сергійович (1866-1934) – український історик, громадський та політичний діяч, Голова Центральної Ради Української Народної Республіки (1917–1918).
В’їзд Чапаєва (Москалівка) В’їзд Мороховецький. Назва до 1936 року. Назва походить від прізвища Андрія Євлампійовича Мороховця (1845-1904), власника цієї землі.
Набережна Чапаєва (Москалівка) Набережна Мороховецька – виникла наприкінці ХІХ століття. Назва походить від прізвища Андрія Євлампійовича Мороховця (1845-1904), власника цієї землі. Назва до 1936 року.
Вулиця Червоних Старшин (Карпівка) Вулиця Новохацька – найменування вулиці до 1968 року. Виникла наприкінці XIX століття, назва походить від прізвища селян Новохацьких, що були першими поселенцями цієї вулиці.
Вулиця Червоножовтнева (Гончарівка) Вулиця Конторська – виникла у XVIII столітті. Перші зафіксовані назви – Довгалівка, Безсала. У 1804 році офіційно зафіксовано назву – вулиця Різдвяна. В середині XIX століття називалась Велика Різдвяна. Назва пов’язана з розташуванням одного з найстаріших храмів міста Харкова – церкви Різдва Христова. З 1860-х років – вулиця Конторська. На початку 1920-х років перейменована в вулицю Жовтня, згодом – Червоного Жовтня. У 1924-1953 роках – Червоножовтнева, у 1953-1968 роках – Конторська, з 1968 року – знову Червоножовтнева.
Вулиця Червонофлотська (Холодна гора) Вулиця Корабельна.
Вулиця Щорса (Новоселівка) Вулиця Марка Бернеса – виникла на початку ХХ століття при забудові передмістя Новоселівка як вулиця Ново-Проектна, згодом перейменовано у вулицю Пирогова. У 1936 році перейменовано у вулицю Щорса.

Бернес Марк Наумович (1911-1969) – співак та актор кіно, Народний артист РРФСР. З 1916 по 1929 рік мешкав у місті Харкові.
Кол-во просмотров: 407

Комментарии

Для того, чтобы оставить комментарий на сайте, залогиньтесь или зарегистрируйтесь, пожалуйста.